Сир Brie

Французький сир брі (Brie) відомий з незапам'ятних часів, сліди його походження губляться в середніх віках. Спочатку він був лише королівським сиром, а з плином часу став доступний для всіх - і сам став королем сирів.

Брі відноситься до числа м'яких сирів. У класичному варіанті його готують з непастеризованого коров'ячого молока, однак існують варіації і з інших видів молока. Часто під назвою «брі» мають на увазі його різновиди. Але ми будемо говорити про класичний сир.

Вважається, що брі почали робити у французькому регіоні Іль-де-Франс, неподалік від Парижу. Найдавніші згадки про нього відносяться до 744 року. Тоді, за легендою, Карл Великий сказав про цей сир: «Я тільки що випробував одну з найбільш вишуканих страв». Брі почав свій тріумфальний хід по столах королівських осіб. Ряд історичних даних говорять про те, що брі надсилали як дарунок королю Філіпу Августу, його цінували королева Марго і король Генріх IV, а в долі короля Людовика XVI він зіграв фатальну роль – втікаючи, правитель зробив зупинку, щоб поласувати сиром, був упізнаний, спійманий і відправлений на ешафот. Щонайменше, так говорить легенда. Брі фігурує і в літературі: наприклад, Гаргантюа, дуже відомий любитель добре поїсти з роману Франсуа Рабле, посилав цей сир своїм батькам. Велика Французька революція відкрила дорогу цьому сиру на столи простого народу, і він стрімко набрав популярності.

Відносно недавно, в 1980 році, брі став продуктом з офіційно контрольованою назвою.

Щоб приготувати сир брі, в нагріте коров'яче молоко додають фермент для утворення сирної маси, після чого поміщають в форму, яка відокремлює сироватку. Наступний етап настає через тиждень - тоді на майбутній сир наносять спори їстівної цвілі. Далі сиру дають визріти протягом чотирьох тижнів. В цей час він покривається корочкою та отримує аміачний аромат.

Брі має форму невеликих коржів, від 30 до 60 см в діаметрі, товщиною від 3 до 5 см. Зверху він покритий тонкою оксамитовою скоринкою білого кольору, яку утворює благородна цвіль Penicillium camemberti або Penicillium candidum. Під нею він м'який, вершкового кольору. Смак скоринки трохи більше різкий, вона має легкий аміачний запах. Смак решти сиру - солодко-солоний, вершковий, ніжний і м'який, дуже приємний, з легким нашатирним запахом. Залишає горіхове післясмак. Чим довше зріє сир, ніж він тонше, та тим гострішим він буде.

Деякі плутають брі з камамбером. Вони дійсно багато в чому схожі, але брі менш жирний - всього 25%.

Смак і аромат сиру брі краще розкривається, коли його дістають з холодильника і дають трохи полежати при кімнатній температурі. Враховуйте це, запрошуючи родичів і друзів на келих вина і шматочок сиру. З вин його можна комбінувати як з червоними, так і з білими. До цього також добре підійдуть яблука, виноград, крекери і волоські горіхи. Брі можна використовувати в якості інгредієнта для піци. З ним можна готувати чудові сендвічі для сніданку, різати на кубики для канапе - незважаючи на свою м'якість, він не розтікається.

Сир брі, як й інші молочні продукти, відноситься до числа тих, які багаті на кальцій та фосфор, що робить його надзвичайно корисним для нашого харчування. Амінокислоти і білки, які в достатній кількості містяться у сирі, формують та зміцнюють м'язи. Благородна пліснява допомагає корисним речовинам краще засвоюватися. А крім того, вживаючи в їжу будь-який сир з цвіллю, ви формуєте мелатонін, який, в свою чергу, захищає шкіру від шкідливого впливу ультрафіолету.

Склад: пастеризоване коров'яче молоко, сіль, благородна цвіль, сичужний фермент.

У 100 грамах продукту:

Калорійність - 291 кКал

Білки - 21 г

Жири - 23 г

Вуглеводи - 0 г

Цукор - 0 г

Сіль - 1,4 г