Сир Ricotta

Один з найбільш ніжних сирів на планеті - це рікота (ricotta). Його винайшли в Італії ще до початку нашої ери, і до цього дня італійці пишаються цим своїм кулінарним досягненням. Рікоту готували з молочної сироватки, яка залишалася після виробництва інших сирів - справжнє безвідходне виробництво.

Цей ніжний сир добрий для приготування як солодких, так і солоних страв. Спробуйте справжню рікоту італійського походження та переконайтеся в цьому.

Слово «рікота» перекладається як «вдруге приготований» і досить повно відображає суть процесу створення цього сиру. Колись, ще в бронзовому столітті, на території сучасної Італії вже було розвинене сироваріння. Після нього у великій кількості залишалася сироватка, яку вирішили не виливати, а спробувати з неї щось приготувати. В результаті і з'явилася рікота. Вона згадується вже у II-III століттях до н.е., коли було регламентовано застосування овечого молока для виробництва цього сиру та іншого - пекоріно. А конкретно процес приготування описаний в Tacuinum sanitatis - середньовічному медичному трактаті про здоровий спосіб життя. Уже в наш час, в 2005 році, найменування сиру «Рікота Романа» було офіційно захищено як суто італійське.

Для приготування рікоти сироватку з невеликим додаванням молока нагрівають до 85-90 градусів, отримуючи масу, яка згорнулася. Її остуджують та поміщають в спеціальні кошики у формі конуса, щоб видалити залишки вологи. Це займає від 8 до 24 годин. На останньому етапі рікоту тримають в сухих прохолодних приміщеннях.

Оскільки рікоту можна готувати з різної сироватки та різного молока, існує кілька її різновидів. Так, рікоту роману роблять з овечої сироватки та цільного овечого молока, причому сироватка повинна бути після приготування іншого сиру, пекоріно романо, а молоко - від овець, які пасуться лише в Тоскані. Рікоту ді буфала готують з буйволячої сироватки і такого ж молока. Місце їх виробництва також важливо - це повинні бути провінції Апулія, Кампанія, Лаціо або Молізе.

Також є солона рікота (салата), яку після віджимання солять і витримують близько 3 місяців. Якщо рікоту запекти до коричневої скоринки, вийде рікота інфорната, якщо закоптити, використовуючи певні види деревини - рікота аффуміката, з червонувато-золотою скоринкою. Якщо ж змішати різні види молока, то вийде рікота форте, вона ж рікота сканта.

«Правильна» класична свіжа рікота буде м'якою, та нагадувати дуже густий крем, сніжно-білого кольору, без скоринки, яка властива звичайним сирам. Смак - трохи солодкий і дуже ніжний.

Якщо ви купили рікоту, то перед вами відкриваються величезні можливості для приготування різних страв. Її спокійно можна їсти просто так, а також намазуючи на хліб. Подайте на стіл перед гостями рікоту, фрукти та вино - успіх вечора забезпечений. З неї можна приготувати різні десерти, в тому числі чізкейк, додавати в салати, омлети, піцу, пироги солодкі та солоні, лазанью або пасту, морозиво, робити з нею начинку для рулетів або млинців.

Користь рікоти досить велика, оскільки, маючи низьку калорійність та невисокий відсоток жирів, вона містить достатню кількість важливих для організму людини речовин. Зокрема, в ній міститься кальцій, який допомагає підтримувати в потрібному стані зуби, кістки, волосся та шкіру; білок, який позитивно впливає на розвиток м'язів; поліненасичені жирні кислоти Омега-3 та Омега-6, які сприяють профілактиці розвитку захворювань серцево-судинної системи, і такої серйозної хвороби, як рак. До складу мікроелементів, які є в рікоті, входять селен, фосфор і цинк, а до складу вітамінів - А та В 12. Завдяки цьому ті, хто вживає в їжу цей сир, можуть підтримувати в хорошому стані свою нервову систему, зір та імунітет.

У 100 грамах продукту:

Калорійність - 134 кКал,

Білки - 9,3 г,

Жири - 9,5 г,

Вуглеводи - 2,9 г.